Кузнєцова Ніколь, 10 років, м.Харків

Вже півтора року минуло, як Ніколь потрапила до лікарні в дуже важкому стані. Відтоді вона живе із цукровим діабетом першого типу. Її мама й досі щодня навчається чогось нового. Бо дитячий діабет – це лабіринт, ще й непередбачуваний. І Ніколь також кожного дня вчиться з цим жити. Ці мама з донькою – справжня команда! Ніколь зараз 9 років, але після діагнозу вона немов подорослішала. Дівчинка до всього почала ставитися з розумінням, а мамі так хочеться подарувати їй життя звичайної дитини.

Ніколь талановито малює, захоплюється програмуванням, вчиться на "відмінно", відвідує секцію спортивного плавання та веде свій дитячий канал на YouTube. Але для неї все це – важкий труд. Лише контроль цукрів дозволяє дитині жити більш-менш повноцінно. В цьому дівчині дуже корисні сенсори моніторингу. А ще сенсори – це здоров'я дитини в майбутньому, бо стрибки цукру в крові катастрофічно шкодять організму. Коштують вони немало, і придбати їх мама дівчинки не в змозі. Жінка не працює, бо не може залишити дитину саму вдома через діабет. Триває війна, Харків у постійній небезпеці через обстріли. Залишити Ніколь дома немає з ким. Мама з донькою опинилися ніби в пастці та просять допомогти їм із сенсорами.