Комеристий Ігор, 11 років, м.Харків

Ігор – довгоочікувана дитина, батьки дуже раділи хлопчику. Він ріс цікавим, веселим та допитливим, у три рочки пішов до садочка. Але чомусь за місяць до четвертого дня народження Ігор став сумним, слабеньким, погано їв, дуже стрімко втрачав вагу та пив багато води. Лікарі провели обстеження малюка. Глюкометр у лікарні показав 26,4 ммоль, діагноз пролунав, як грім серед ясного неба. Цукровий діабет. Реанімація, інсулін, нервовий зрив у мами та дитини. В сім’ю прийшла біда, але з цим треба було вчитися жити.

Зараз Ігорю вже 11 років, вони багато чому вже навчились та навчаються далі. Але повне усвідомлення діагнозу до дитини так і не прийшло. Мама з сином прагнуть гарної компенсації діабету, й вимірювання цукру треба робити 12-15 разів на добу. А це постійні уколи, які неймовірно виснажують хлопця. Як же шкода ці пальчики! Ігореві дуже потрібні сенсори для цілодобового контролю цукру.

У квітні 2022 року родина була змушена виїхати з Донецької області. З роботою зараз дуже важко, та й дитину залишати саму мама не ризикує. Виховує Ігоря мама самостійно. Його батьки розлучилися ще у 2020 році. Грошей на придбання засобів моніторингу цукрів коштів у мами зовсім немає.

Ігор закінчив п’ятий клас на "відмінно". Дуже любить навчатися. Улюблені предмети хлопчика – математика та англійська мова. Він дуже старанний та відповідальний, у вільний час любить читати, грати в комп’ютерні ігри, ганяти м’яча з друзями, допомагає матусі. Якби не обмеження через хворобу, його життя було б цілком звичайним.

Мама звернулася за допомогою, щоб полегшити життя синові, щоб вчасно бачити зріст та падіння цукру та не допустити біди, та щоб пальці Ігоря відпочили від постійних проколів.